А вот зараз зацініть моє творіння. Чекаю на критику, але об"єктивну, бо фрази тіпа "кинь то нахєр, бо воно того не варта" не беруться до уваги. Знаю, шо багато треба доробляти, але зима довга і часу ше буде.

Творєніє рук людських

І нарешті прикрутив фотки котєга :))))))))))))

А может это совпадение ??? Сначала автостопом а потом и на мотоцикле... Я просто представил что мой палец на квадрате.



Гадание для lesyk (программа угадывает пол, отношение к жизни и помогает написать 100 фактов о себе):

Молодой человек, Вы - оптимист! И это замечательно!
Соотношение оптимизма/пессимизма в Вашей жизни:

57 %

43 %

Дополнительная информация (чем сильнее прижимали палец - тем она точнее): Трасса Е95 - далеко не только песня "Алисы", Вы не раз там бывали. Иногда в ЖЖ Вы проводите слишком много времени. Выбирая между чаем и кофе, Вы предпочтете кофе. Вы сами зарабатываете и в финансах не зависимы от кого-либо. Иногда Вы бываете в клубах или на концертах.

Приложите большой палец левой руки к квадрату, введите Ваш ник и кликните на кнопку "гадать":

Тест "Гадание v 2.1" © demidov
Хостинг сайтов : lj.onas.ru

ща попробую прикрутить фотку этого оборзина, который зайца завалил

Гроза зайцев нашего квартала

УРРРРРРРРААААААААААААААААА!!!!!!! ПОЛУЧИЛОСЬ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Очень хочу самурая... Треки там просто кайф. Настолько расслаблает и заряжает, что хочется перевернуть горы. Если у кого есть диск -- свожу на кофе/пиво/etc.

Такого дождика я давненько не видел... Хотя самое классное в нем то, что мне никуда не надо идти. Знай, сиди на работе, пей кофе и шастай по тырнету.

Жаль, что dyor-а не увидел...

Я вот сегодня дома вылез на перекур и протащился -- такой классный туман стоял. Не густой, на улице не холодно, жалко, что фотика нет, чтоб такую красоту закинуть на обозрение...

Уже несколько дней подряд у меня куча сабжа... Хорошо это или плохо -- не знаю. Если посмотреть на меня, то можно ужаснутся -- синяки под глазами, серая кожа, постоянная невыспанность, приторможенное восприятие событий и окружающих, хотя вроде уже отоспался после выходных. И в перемешку со всем этим восприятие приторможенное, но совсем другое восприятие. Что-то уже видится в несколько, а временами совсем в ином свете. Вот, к примеру, люди -- много появилось злых. В данный моммент не особо времени есть об этом размышлять -- тему диплома поменяли и приходится в форсированном режиме по новой оформлять и теорию и саму программу, хотя она намного упростилась в сравнении с той, что была, хотя и будет писатся на РНР. "Благодарить" за столь изысканный поворот событий надо заседание кафедры. А вот кого надо действительно благодарить, так это моего куратора по диплому и его ассистента по практике, которые меня уведомили и прикрыли, а то я бы только через неделю узнал об этом. Но и знание географии родного города тоже расширил -- препод свозил меня к себе домой дать теорию и я ему "в отместку" =) настроил веб-софт на его машине. А его ассистент(ка) как оказалось -- клевая тетка. Она за меня заполнила журнал по практике, а мне осталось только блохи выловить в нем.

Шкода, що вчора закінчилась хороша погода. Шкода принаймні на цей тиждень. Хоча в дощі теж є щось приєме... Навіть не те, щоб сидіти дома, а навіть просто прогулятись вулицями. В такий час майже нікого нема, транспорту мінімум. Їздять тільки ті, кому потрібно, а всі решта сидять дома... Та й навколо все здається чистішим. Навіть не саме місто, а те, що дощ змиває весь той бруд, який зібрався за час відсутності дощу. Все стікає і місто очищується від бруду і того негативного, що було. А ще класно посидіти під залізничним мостом -- біля мене в двадцяти хвилинах ходи є залізнична колія. А звідти до моста недалеко. Посидів там трошки і так класно стало... Спокій, тиша. Тільки десь зверху часом проїжджає машина. А ше класно спостерігати рух поїзда: він проноситься на швидкості більше вісімдесяти кілометрів на годину, а ти стоїш під мостом. Хоча це трохи небезпечно -- якщо товарняк везе щебінь, або щось схоже, то ця муть може банально вилетіти з вагона і на швидкості поїзда пальнути в живий об"єкт.

А ще мені за тиждень буде дуже просто -- закінчується робота. Буде більше часу присвятити собі, а то працювати в режимі монстра не так вже і просто. Спочатку це подобалось. Глушив в собі купу проблем і відчуттів, а тепер розумію, що дарма.

Давно в мене таке чудо завелось, а тепер я нарешті до нього добрався. 8)) Вчора у нас в місті був концерт "Арії". Вся "золота" молодь рванула туди. Хоча мені чомусь не хотілось... Не той настрій, не та атмосфера. Дивно мені було дивитись на ту молодь, хоча сам теж такий був. А тепер їх вигляд крім розчарування не викликає ніяких відчуттів. Та і розмова вчора була цікава і плідна. З одного боку нарешті я вирвався з роботи раніше, а з іншого -- почав ламатись той світогляд, який заважає сприймати все як воно є.